Життя Василя Стуса - це дорога через терни до зірок,  до посмертного повернення до рідного народу. Пророчими виявились його слова: «Народе мій, до тебе я ще верну, як в смерті обернуся до життя».  Епоха не цінує геніїв за життя - вона згадує про них надто пізно. Якась жорстока закономірність: час палить, нищить генія невблаганними вироками, а коли збагне, що дух його - безсмертний, схиляється в пошані і каятті. Не пройти нам повз трагедію знищеного таланту, повз трагічну долю замордованого в концтаборах видатного нашого поета-сучасника Василя Стуса. Його немає серед нас. Але він живе своїми безсмертними творами, своєю безприкладною стійкістю, своєю беззавітною вірою в нові часи, які наближав своїм життям-подвигом. Літературний журнал під назвою: «Народе мій, до тебе я ще верну...», присвячений до Дня народження поета( 1938-1985) у Тужанівському ЗЗСО І-ІІ ст. провели учні 8 класу, під керівництвом педагога-організатора Островської О.М.  На фоні музики Й.Баха, М. Скорика ведучі М. Бубенко М. і Пташник О. розповідали про життєвий шлях поета, учні читали вірші: (Д.Дума, С.Садова , Р.Дідух, М.Озарко), перевтілилися в образи Василя Стуса (Р.Мазур) і матері Стуса ( І.Романів).  Цікавою була презентація про життєвий і творчий шлях поета – борця, яку підготувала М.Озарко. Закінченням усного журналу була пісня А.Івашини «Благослови…» (Білодід А.). Пісня про Україну, мову, про ту землю, яку Стус - поет любив понад своє життя.