Колодрубівська ЗОШ І-ІІІ ст.: звичайний день, триває навчальний процес.  В коридорах тиша, в навчальних кабінетах учні пізнають ази математики, фізики, хімії.  А в святковій рекреації школи – учні-десятикласники, учителі, технічний персонал, батьки-звучить слово Великого Кобзаря, іде урок української літератури. Учитель Оксана Іванівна Гординська розкриває присутнім непізнані сторінки життя Т.Г.Шевченка, розповідаючи про перипетії його студентських років, перші кроки на мистецькій стежині. Посміхається з автопортрета молодий Тарас-звучить історія написання цього полотна- і ось зовсім по- іншому сприймається цей образ-пізнається в ньому нескорена та неспокійна душа українського митця. А через хвилину-бореться із життєвими обставинами вагітна Катерина-красива, молода дівчина, яка народилася спочатку в душі Т.Г.Шевченка, а вже потім відродилася в поезії  та вийшла з-  під пензля Т.Шевченка. З цікавістю присутні слухають власну інтерпретацію творів Кобзаря десятикласниками. Як артистично та життєво зіграла  роль матері Микитин Марія! Впевнена в тому, що, видаючи дочку заміж за багатого, купить у долі для доньки щастя. А що воно таке-«Щастя»? Поет дає можливість роздумів…Молодий козак-Василь Дяків прощається з коханою та приймає хустину-оберіг, яка потім у творі «Хустина» і накриє сіделечко його вірного коня. А тут весела і життєрадісна Лазорчин Аннаспіває: «Як би мала черевики-то пішла би на музики…»-і посмішка мимохідь появляється на устах в усіх присутніх кому за 30, бо пригадують і свої молоді роки. А Ганущак Олеся та Олюхно Андріана у власній інтерпретації розкрили твір Кобзаря, показали як вони розуміють долю та майбутнє наймички. Ніжний дівочий спів Кравченко  Анни виколисував думи зажуреного Шевченка на засланні та повертав його в рідну Україну.  І всі присутні – батьки, учителі, гості акапельно виконували твори Великого Кобзаря. Відізвалося слово Великого  Тараса в душі кожного і стало зрозуміло, що всі ми- учні великого Тараса, а він- поза часом, а його слова актуальні і в наш час!