Незвична зустріч відбулася у Більченському НВК. Учні, вчителі та всі працівники радо і з трепетом серця вітали у стінах школи наших захисників, які перебували на ротації. Зі щирою увагою присутні вслухалися в кожне їхнє слово, намагалися почути те, щоб додало впевненості, що війна на сході України швидко закінчиться. Проте твердістю серця залишається надія на Бога, Його милосердя над багатостраждальним українським народом. «Не хочу, щоб кому-небудь з вас, хлопці і дівчата, довелося колись воювати…» - серед іншого, звертаючись до учнів Більченського НВК, сказав Василь Кіндрацький – нині начальник штабу добровольчого батальйону ОУН, що в Пісках. Він прибув на зустріч подякувати за підтримку і зібрану допомогу для АТО. Василь Михайлович прочитав поезію «Заповіт» за авторством його побратима Бориса Гуменюка. Зміст вірша зворушив присутніх до сліз. Більчанин Михайло Паньків – боєць одного із артилерійських підрозділів, тяжко підбирав слова, щоб передати стан війни в Україні, проте щиро побажав усім нам настирливості у підтримці вояків і молитовного благання для якнайшвидшого закінчення війни. Виконання Державного Гімну України заставило усіх змобілізувати свої емоції. З нагоди такої зустрічі школярі подарували солдатам квіти, поезії, а у виконанні одинадцятикласниць зазвучали пісні «Молитва за Україну» та «Запалю свічу». Низький уклін бійцям за їхню мужність і відвагу, щоб ми мали можливість вчитися і працювати. Спільні фотографії на пам’ять та побажання повернутися живими, щоб обов’язково знову зустрітися скріпили волю і серця учнів школи.