Так історично склалося, що на теренах України маємо духовні скарбниці-кришталеві криниці, звідки черпаємо  Віру, збагачуємося духовно, молимося за спасіння душі і тіла, благаємо Богородицю взяти під свій омофон неньку Україну.

Методист відділу освіти Т.Лучтин та учитель початкових класів Миколаївської ЗОШ №1 Х. Куртяник  разом із колегами –учасниками проекту «Змінимо Україну разом!» побувала у Святогірській Лаврі, яка розташована на берегах мальовничої річки Сіверський Донець та в обіймах соснового бору, що своїм затінком пригортає подорожніх прочан.  Гості не сподівалися побачити таку нерукотворну перлину в серці безмежного донецького степу. Особливо вразив всіх присутніх Успенський собор – центр життя Лаври, великі святині – ікона Святогірської Божої Матері та мощі преподобного Іоанна, Святогірського чудотворця.

Екскурсовод розповіла, що Святогірський монастир у колишньому Слов'яногорську над Сіверським Дінцем бере свій початок з часів перед татарською навалою, коли Бату-хан руйнував «матір міст руських» — Київ.

Щоб дістатися верхівки скелі треба пройти більш ніж кілометр печерами, які були вирубані у крейді понад тисячу років тому.Саме в цих краях в середині IX століття проповідували хозарам православну віру святі рівноапостольні брати Кирило і Мефодій.Про древні християнські поселення в цій місцевості свідчить і Іпатієвський літопис, в якому говориться, що у 1111 році місцеві християни зустрічали тут великого князя Володимира Мономаха.Протягом майже всієї історії монастиря ці печери були притулком для благочестивих іноків під час гонінь.

Свято-Успенський Святогірський чоловічий монастир є значним духовним центром православної пастви Східної України, Слобожанщини, Подоння та Кубані. Зважачи на давність святині, її історичну роль, чисельні звернення православних віруючих, а також активне відродження монастиря та його благодатний вплив на духовне життя регіону та України, Священний Синод Української православної церкви 9 березня 2004 року ухвалив рішення надати Свято-Успенському Святогірському чоловічому монастирю статус Лаври. Таким чином, Святогірський монастир став третьою в Україні (після Києво-Печерської і Почаївської) Лаврою. Останній раз освячення Лаври на нашій землі відбувалося понад 170 років тому.

Україна Благодатна і житиме вічно, коли краяни сповідують християнські чесноти, вшановують святині та навчаючи вчаться!