23 лютого 2017 року на базі Миколаївської гімназії практичний психолог вищої кваліфікаційної категорії, психолог-методист Артимко Світлана Іванівна в рамках «Тижня збереження здоров’я учасників навчально-виховного процесу»провела науково обґрунтований, професійний, інноваційний, творчий майстер-клас «ПРОФІЛАКТИКА ТА ПОДОЛАННЯ СИНДРОМУ «ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ».

             На майстер-класі були присутні практичні психологи усіх ДНЗ та ЗНЗ району, методист відділу освіти та запрошено колегу із Миколаївського ліцею.

           Т.Лутчин, розпочинаючи роботу колег, надала методичні рекомендації щодо особливостей підготовки та проведення майстер-класу, назвала 9 пунктів, які характеризують цей вид діяльності практичного психолога, та роздала методичні матеріали: «Вимоги до організації та проведення майстер-класу».

          Любов Русиник - практичний психолог Миколаївської ЗОШ №1 доповнила методист-проаналізувала схему підготовки до проведення названого заходу і наголосила, що майстер-клас відрізняється від інших форм трансляції досвіду тим, що в процесі його проведення йде безпосереднє обговорення запропонованого методичного продукту іпередбачає пошук творчого вирішення проблеми як з боку учасників майстер-класу, так і з боку того, хто проводить.

       І всі присутні практичні психологи поринули у вир презентації майстер-класу Світлани Іванівни, яка спочатку подала науковий матеріал про те, що розуміють вчені під термінологією «синдром професійного вигорання» та виокремила, що під «синдромом професійного вигорання» розуміють емоційне виснаження та спустошення, спричинені власною роботою. Він розвивається на тлі хронічного стресу, призводить до виснаження емоційно – енергетичних і особистісних ресурсів людини. Це небезпечне професійне захворювання тих, хто працює з людьми: педагогів, лікарів, соціальних працівників, психологів.

          У своєму майстер-класі психолог Артимко С. назвала причини виникнення названого синдрому, навела коротку статистику тієї категорії людей, що схильні до ураження цим синдромом, навела психофізичні та поведінкові симптоми синдрому. Цікавою була форма вхідного та проміжного анкетування учасників майстер-класу, який визначив рівень емоційного вигорання присутніх. Далі Світлана Іванівна запропонувала фізіологічний рівень регуляції психофізичного стану (вплив на Фізичне тіло) та показала емоційно-вольову регуляцію психофізичного стану (вплив на емоційний стан). Особливо уважні були учасники зібрання, коли психолог-методист проводив ціннісно-смисловий рівень регуляції психофізичного стану (вплив на думки, зміна світогляду). А шляхи запобігання виникнення синдрому емоційного вигорання шукали уже всі учасники разом та дійшли спільної думки.

         Емоційного забарвлення майстер-класу надали відеосюжети про моральні цінності та особливості сприйняття навколишнього середовища людською психікою у різних емоційних станах.  У деяких психологів бриніли на очах сльози, а молоді колеги глибоко задумалися над сутністю життя та про тих, хто оточує  людину в хвилини радості та горя.

         І короткою резолюцією роботи майстер-класу та його емоційним та професійним резюме стала спільна думка практичних психологів, що  адекватне ставлення до роботи й відведення їй належного місця у житті - найкраща профілактика професійного вигорання. На жаль, у житті ми не завжди маємо змогу робити тільки те, що нам подобається, приносить радість. А робота без задоволення пришвидшує вигорання в багато разів. Якщо ж користуватися настановою «Не можеш робити те, що любиш - навчись любити те, що робиш», то ніяке професійне, емоційне вигорання нам не загрожуватиме!

               Це ми є "капітанами" нашого життя, "ковалями" своєї долі. Нам приймати рішення й нести за нього відповідальність.