Сьогодні надто актуальною виступає проблема зростання правопорушень серед молоді. Профілактика правопорушень неповнолітніх є передусім проблемою педагогічною, бо вона пов’язана з вирішенням певного кола виховних завдань. Тому в цій справі особливе місце має зайняти рання профілактика, яка має розпочинатися вже з дитячого садка й початкових класів школи, коли закладаються основи характеру, ставлення до оточуючих, поведінки в побуті. Все можливе робить школа, саме вона несе моральну відповідальність за вчинки своїх вихованців.
2 грудня 2014 року під егідою профілактики правопорушень, бродяжництва, жебрацтва в учнівському середовищі відбулася цікава зустріч учнів та учителів Дроговизької ЗОШ І-ІІІ ст. з старшим помічником Миколаївської міжрайонної прокуратури- Богів Мартою Василівною та методистом РМК Т.Я.Лутчин.
Директор школи Осипчук В.В., розпочинаючи зустріч, наголосив, що правопорушення, здійснені неповнолітніми, - це небезпечне соціальне явище, оскільки, по-перше, негативно впливають на формування особистості; по-друге, завдають значної шкоди суспільству через втрату трудових ресурсів (лише третина покараних повертаються до повно цінного суспільного життя); по-третє, відіграють значну роль у формуванні рецидивної злочинності (дві третини рецидивістів розпочинають свій злочинний шлях ще неповнолітніми).
Заступник директора школи В.А.Свистун доповнила, що профілактика правопорушень серед неповнолітніх в Україні проводиться зусиллями класних керівників та класоводів, соціально-психологічних служб, педагогів, співробітників соціальних служб, служб у справах неповнолітніх, працівниками правоохоронних органів. Проте дослідники звертають увагу на численні проблеми у цій сфері діяльності, які полягають у відсутності налагодженої співпраці між різними суб'єктами профілактики, у застосуванні переважно групових та масових форм роботи та неналежній увазі до інтерактивних методів (тренінгів, рольових ігор тощо), які сприяють кращому засвоєнню інформації дітьми.
Методист РМК Т.Я.Лутчин розповіла про напрями, форми та методи профілактичної роботи і виокремила, що проблему профілактики правопорушень серед дітей розглядають переважно як частину педагогічної діяльності, зокрема, у межах навчальних закладів. Проте причини правопорушень вказують, що для подолання злочинності серед неповнолітніх виховної роботи лише в межах навчальних закладів недостатньо.
Для більш ефективної роботи заходи правового виховання, спрямовані на профілактику правопорушень, можна розподілити на такі напрями:
- надання правових знань педагогами під час викладання певних предметів;
- проведення вікторин, тематичних уроків (для молодших школярів);
- зустрічі з працівниками правоохоронних органів, які можуть відбуватися за місцем навчання дітей або за місцем роботи правоохоронців (екскурсії до відділів міліції, постів ДАІ, організацій).
Старший прокурор Миколаївської міжрайонної прокуратури Богів М.В. розкрила суть адміністративної та кримінальної відповідальності серед неповнолітніх, наголосила, що кожен 8-9-й злочин в Україні здійснюється неповнолітніми. Близько 11 % серед осіб, які беруть участь у скоєнні злочинів, - неповнолітні. Кількість підлітків, що вчинили злочин вдруге, за останні роки зросла майже на 19 % . Також Марта Василівна роз’яснила, що
кримінальна відповідальність – це обов’язок особи дати звіт про свої дії уповноваженим на те державним органам (дізнання, попереднього розслідування, прокуратури, суду), а також витерпіти певні обмеження, страждання, відчути примусову дію кримінального закону. Частиною кримінальної відповідальності є застосування покарання до винного.
Згідно з ч.1 ст.22 Кримінального Кодексу України, кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ККУ, особи, які вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності за такі види злочинів: умисне вбивсво; посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави; умисне тяжке тілесне ушкодження; умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження; диверсія; бандитизм; терористичний акт; захоплення заручників; зґвалтування; насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом; крадіжка; грабіж; розбій; вимагання; умисне знищення або пошкодження майна; пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів; угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна; незаконне заволодіння транспортним засобом; хуліганство.
Учні уважно слухали цікаву лекцію та ставили ряд запитань. Помічник прокурора радо відповідала на запитання та наводила приклади з кримінальної практики. Богів М.В. зазначила, що така спільна профілактична робота всіх державних органів та структур в змозі змінити негативну тенденцію зростання криміногенної ситуації в державі.
|