Саме у такому контексті на порозі нового навчального року розпочало свою роботу методоб’єднання учителів суспільно-гуманітарного циклу. Секційне засідання відбулося у Миколаївській гімназії, яка гостинно відчинила двері гостям.

Ключовим питанням засідання було впровадження у 2017/2018 навчальному році  оновлених  програм для учнів  5 – 9 класів: «Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи», затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р. № 804. З коментарем виступили методист РМК Т.Лутчин та голова методоб’єднання Свистун В.А. Доповідачі наголосили, що програми для 5–9 класів були оновлені з урахуванням положень Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» (2016 р.) і результатів громадського обговорення на сайті EdEra. Метою оновлення було запропонувати стратегію прогресу в навчанні через формування предметних умінь і визначених Концепцією ключових компетентностей. Для цього програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів як сукупності знаннєвого, смислового і діяльнісного компонентів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення результатів, що забезпечують формування життєвоважливих навичок.

 Директор гімназії Ониськів І.Т. проаналізував зміни до програми для 9-го класу «Навчальна програма з основ правознавства» та виокремив, що програма  курсу з правознавства спрямована на отримання знань, навичок, ставлень і ціннісних орієнтацій, необхідних людині для ефективного соціального функціонування, реалізації її життєвих цілей і завдань, забезпечення умов для формування елементів правової культури, правових орієнтирів та правомірної поведінки учнів. У процесі вивчення курсу важливим є оволодіння учнями практично значущими для них знаннями та розуміннями, застосування найважливіших понять і термінів, розвиток у школярів/школярок навичок діяти у різноманітних життєвих ситуаціях, уміння аналізувати з правової точки зору явища та ситуації суспільного і повсякденного життя, використовувати правові знання та навички для реалізації та захисту своїх прав та формування активної громадянської позиції.

     Вже традиційно у засідання секції взяв участь доктор історичних наук Леонтій Войтович. Він виступив із доповіддю «Виклики ХХІ століття і сучасна українська історіографія: аналіз методологічного спрямування сучасних історичних досліджень в Україні у контексті зближення зі світовою історіографією.

Торкнулися історики на своєму засіданні і проблеми трагічних сторінок історії України. Кандидат історичних наук Ярослав Папуга звернувся до колег із аналізом історичних документів і фактів організації геноциду українського народу. Ярослав Богданович наголосив, що  враховуючи наближення 85-х роковин Голодомору 1932 – 1933 рр. – геноциду українського народу, особливу увагу слід приділити набуттю учнями конкретно-історичних знань та осмисленню обставин виникнення, перебігу та наслідків сталінської політики творення голоду. При цьому історія трагедії  українського народу має вписуватися в ширший історичний та порівняльний аспекти. Важливим є також поєднання класних та позакласних заходів для активізації потенціалу педагогіки партнерства, поєднання зусиль вчителів-батьків-дітей для кращого осмислення й передачі пам’яті про голод-геноцид з погляду виховання усвідомлення цінності власної держави, демократичних свобод, а також соціальної активності та відповідальності.

Учасники засідання секції підсумовуючи роботу, зазначили, що концепція реформування середньої освіти й оновлені навчальні програми орієнтують учасників освітнього процесу на результат. У зв’язку з цим учителеві надано широкі можливості самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами. Орієнтуючись на результати навчально-пізнавальної діяльності (що акцентують на зв’язку знаннєвого, смислового і діяльнісного компонентів), учитель має самостійно розподілити навчальний час за розділами програм. При тому потрібно подбати про збереження повноти завдань розділу, визначених як очікувані результати навчання.