До 180-річчя від дня народження І.С.Нечуя-Левицького в шкільній бібліотеці Гірського НВК діє книжкова виставка. Експозиція містить не лише відомі твори автора - "Кайдашева сім'я", "Микола Джеря", "Бурлачка", а й гумористичні оповідання, історичні повісті, казки для дітей ("Два брата").
Іван Семенович Нечуй-Левицький народився 25 листопада 1838р. у селі Стеблів Богуславського повіту Київської губернії. І.С. Левицький показав надзвичайні успіхи в навчанні. Він закінчив Богуславське повітове духовне училище, Київську духовну семінарію.

Творчість Івана Нечуя-Левицького збагатила національну культуру, сприяла дальшому розвитку літературного процесу в Україні. Він одним із перших серед українських письменників відійшов від традиційної селянської тематики і змалював майже всі верства населення тогочасної України. Зі сторінок його повістей і оповідань постали жахливі картини життя заробітчан, трагічна доля московок, розгнівані постаті народних месників, безпросвітна темрява пореформленого села.

Друкуватись він почав у 1868 роцв ( "Дві московки"). Автор антикріпацької повісті "Микола Джеря"(1876р.), повістей "Бурлачка"- про життя заробітчан, "Хмари", "Над Чорним морем" - про діяльність української інтелігенції, про незнищенність народного потягу до волі.
Письменнику належать гумористично-сатиричні твори - "Кайдашева сім'я", "Старосвітські батюшки та матушки", "Афонський пройдисвіт".
Євген Гуцало назвав повість "Кайдашева сім'я" - " ареною людських пристрастей" і сам Нечуй-Левицький забезпечив цій повісті почесне місце в реалістичній прозі ІХ ст.

Своїми історичними повістями "Гетьман Іван Виговський " та "Князь Єремія Вишневецький" намагався підходити до складного, героїчного і трагічно-драматичного буття рідного народу, прагнув показати його неповторну думу. Ці повісті Нечуя-Левицького можна віднести до найяскравіших полотен на історичні теми.

Помер письменник 2 квітня 1919р. І похований на Байковому кладовищі.
Творчий доробок Нечуя-Левицького - взірець високої майстерності, новий крок у розвитку критичного реалізму, нових жанрів великої прози, у збагаченні мови художніх творів. Він назавжди залишився із народом, а його кращі твори поповнили золотий фонд класичної спадщини української й світової літератури.